Залежність, про яку тут буде йти мова, - не можна назвати просто фактом реальності. Це скоріше риса особистості. Риса, що змушує людину перебувати в некомфортних стосунках, навіть тоді, коли вони приносять їй шкоду і страждання. Залежність жертви можна назвати цементом, що тримає пекельну споруду насильства. Прибери її і насильство не зможе втриматись й дня. Воно перетвориться на химерний картковий будинок.
Психологічну залежність не вийде розглядати в суто емоційній площині. Вона замішана на таких глибинних почуттях, що скоріше схожа на інстинктивний виживальний потяг немовляти до матері, ніж на стосунки між дорослими людьми.
Якщо ти ввесь час потрапляєш в залежність, - це твоя біда, а не вина. Але потрібно усвідомлювати, що інша людина - лише половинчасте вирішення проблеми, та ще й пов'язане зі значним ризиком потрапити у скрутне становище. Найліпший вихід - доростити сторони особистості, яких не вистачає. Тому є сенс звернутися до психолога, який професійно і безпечно допоможе пройти цей непростий шлях.
Витоки залежності
Психологічну залежність не вийде розглядати в суто емоційній площині. Вона замішана на таких глибинних почуттях, що скоріше схожа на інстинктивний виживальний потяг немовляти до матері, ніж на стосунки між дорослими людьми.
"Я так хочу до тебе, як до матері немовля", - це не про любов, це про залежність.
Психологічну залежність можна умовно розділити на кілька видів:
- Більш тяжка форма виникає в ранньому дитинстві, якщо батьки були емоційно холодні і байдужі до малої дитини. Коли старші неуважні до фізичних і психологічних потреб маляти, воно опиняється один на один зі світом і це такий собі досвід. Навколишній світ назавжди залишається незрозумілим і ворожим, тому людина конче потребує своеєрідного посередника між собою і ним. Якщо такого Дорослого посередника немає, вона впадає в паніку і депресію і просто не знає, що робити.
- Психологічне і фізичне насильство теж може привести до залежності. Якщо деспотичні батьки ввесь час пригнічували волю дитини і не заохочували її спонтанні прояви, вона не розумітиме, як можна встановлювати і захищати свої межі. В неї не буде чутливості, яка наче дзвіночок при дверях, повідомляє, про небажане вторгнення, і вона матиме непереборний страх агресії, у випадках загрози своїм кордонам. Таким людям потрібен Захисник, який візьме на себе функцію захисту її кордонів. Проблема тільки в тому, що від Захисника захищати нікому.
- Непройдена сепарація. Сепарація - психологічне від'єднання від батьків. Це не лише самостійність, але й особливе відчуття себе дорослою людиною, вміння брати на себе відповідальність, приймати рішення. Якщо сепарації щось завадило, людина навіть і в похилому віці потребуватиме Тата або Маму, щоб відчувати себе безпечно і спокійно.
А тепер стежте за руками: Дорослий, Захисник і Батько - це все невід'ємні частини здорової особистості, які формуються в процесі сприятливого дитинства. Тобто, в нормі вони знаодяться всередені, а не зовні. І якщо ти всередені цього не маєш, то відчуваєш себе так, ніби намагаєшся ходити на одній нозі. Тоді шукаеш або милиці, або іншу людину, щоб за допомогою неї добудувати себе до цілого.
Звичайно, здається що всьому виною якась фатальна непереборна любов. Кохання, що змушує терпіти. Інколи про це говорять, як про любовну залежність, але це лише зовнішнє враження.
Як залежність провокує тиранію
Гірка правда заключається в тому, що здорова особистість буде шукати іншу здорову особистість.
Який йшов, таку й знайшов
Нікому не подобається, якщо на них виснуть, тим більше залазять на шию, - це важко, незручно, заважає рухам...
Тому людина, що боїться бути дорослою, сходиться з іншою, що хоче контролювати і керувати всім навкруг. Жертва добровільно поступається частиною своєї "території" і прав, в обмін на безпеку і спокій. Та не існує тиранів, що б поважали своїх жертв і оберігали їх кордони. А який в цьому сенс? Для кращого контролю гайки закручують, а не навпаки.
Якщо ти ввесь час потрапляєш в залежність, - це твоя біда, а не вина. Але потрібно усвідомлювати, що інша людина - лише половинчасте вирішення проблеми, та ще й пов'язане зі значним ризиком потрапити у скрутне становище. Найліпший вихід - доростити сторони особистості, яких не вистачає. Тому є сенс звернутися до психолога, який професійно і безпечно допоможе пройти цей непростий шлях.