Сокира в спині або як воно жити з тираном

Недавно в нашому дворі стався екшн. Симпатична сусідка з під'їзду (добре, що вона не читає мій блог)  серед білого дня в вихідний вискочила на балкон і волала про допомогу. Жіночки - пенсіонерки, що о цій порі року зазвичай кучкуються у дворі, швиденько викликали поліцію. Поліція з'явилась оперативно, так що історія закінчилася без крові, хоча всі натяки на неї були.

Сусідка належить до тієї категорії жінок, яких раніше співчутливо називали самотніми, а тепер заздрісно величають вільними.  Вона вільно розпоряжається своїм життям і вільно вирішила зустрічатися з одруженим. Моральну сторону цієї справи ми розбирати не будемо, а от психологічний аспект дуже цікавий. Навіщо одруженому чоловіку на любовному побаченні з коханкою займатися рукоприкладством? Якщо не подобається, чому не розвернутися і піти?

Звичайно можуть бути різні варіанти: банальна сварка, ревнощі і таке інше, але ж не доводити до смертовбивства. А за свідченнями панянки саме такі спроби були.  Тому з великою долею вірогідності припустимо, що маємо справу з одним із різновидів тирана або садиста, який отримує задоволення від того, що мордує жінку і уявити собі життя без цього не може.

Садист - людина, що має психологічну потребу знущатися над слабшими. Слабшим може бути жінка, дитина, або людина, квола фізично чи залежна від нього. Садисти-тирани мають трудність у нормальному розміщенні своїх негативних емоцій, через що виміщають їх на спеціально обраному для цього об'єкті. 

 

Тиранія або побутовий садизм - соціальна роль, що не дуже підтримується суспільством. Крім того, вона має неприємні наслідки для самого садиста: пекло в домі, неблагополучні діти. Тому ці пани змушені вирішувати для себе нелегку дилему: як і рибку з'їсти, і ніг при цьому не замочити. В залежності від того, який вони знаходять вихід, тирани підрозділяються на три основні типи. 

Домашній деспот

 

Територія ненависті в домашнього деспота знаходться вдома. Від нього страждають дружина і діти, але він так обставляє ситуацію, що навколишні не бачать і не чують, що відбувається. Навпаки, друзі та рідня можуть вважати, що це сама дружина винна в тому, що потерпає від брутального поводження: не господиня, не красуня, погана мати...

На людях домашній деспот сама невинність і золота людина. Ним захоплюються, з ним товаришують, його поважають і ... жаліють. Треба ж, так не повезло з жінкою.  Агресію, злість, невдоволення він ніколи не показує на людях. Просто не може, бо боїться.  Вкрай рідко конфліктує. Радо йде на компроміси, поступається своїми інтересами, може домовитись з ким завгодно і про що завгодно. 

Акумульоване невдоволення світом він виміщає на домашніх. Присікується до кожного слова, роздуває до неба всі помилки, організовує домашнє життя так, щоб дружина не могла впоратися з елементариними справами. Він любить похвалитись в тісній компанії, яка в нього жінка нечупара, розповісти про її промахи в господарюванні та вихованні дітей. 

Фізичне насильство домашній деспот практикує тільки з самими беззахисними. Якщо дружина дасть відкоша, він сто раз подумає, чи підставлятися наступного разу. Тим більше він боїться розголосу, адже постраждає його така чиста репутація і німб світлої людини спаде з голови. 

Але що стосується психологічної наруги та економічних утисків - тут він дока. Такі дії не залишають синців та ссадин. Довести їх неможливо. 

Рано чи пізно стосунки в родині стають холодними, як крига, і тиран знаходить собі коханку. З нею він милий та надзвичайно романтичний. За дружину ж тримається зубами, бо вона йому життєво необхідна для виміщення злості. 

Втекти від домашнього деспота можливо, але це може зайняти не один рік. Жінка повинна зміцніти психологічно і економічно та підготувати майданчик для відступу. Ввесь час вона себе відчуває ніби з лезом у спині: боляче, нестерпно, але нікуди йти... Справа в тому, що вже після кількох років подружнього життя жертва домашнього насильства опиняється в соціальній ізоляції. Тиранічний партнер один за одним обрубує всі зв'язки і створює їй альтернативну репутацію.

Тиран на експорт

 

Саме цього пана ми описали на початку.  Це більш продвинутий тиран, який надто любить себе і не хоче влаштовувати пекло у власному домі. Він усвідомлює свої викривлені потреби, його інстинкти не такі примітивні, вміє контролювати себе. Своїх дітей  вважає прямим продовженням себе коханого і якщо і мучить їх матір, то не настільки, щоб вона втратила здатність виконувати свої функції. 

Від попереднього типу  відрізняється тим, що може легко проявляти агресію будь де і будь с ким. Його важко схилити до компромісів або змусити відмовитись від своїх інтересів. Але він робить свідомий вибір не проявляти надмірну конфліктність на людях і мімікрує майже під описану вище золоту людину. Просто інколи, коли знаходиться об'єкт для соціально дозволеної агресії, показує свої зуби упиря, попередньо покривши їх товстим шаром позолоти, так, що всім здається, ніби перед ними виведений з себе небесний янгол. 


Розміщення своєї злості і ненависті цей садист організовує на стороні, знущаючись з багаточисельних коханок. Спочатку він притягує жінок в свої сіті, а потім, наче паук, починає мікропорціями вприскувати яд. Секрет в тому, щоб жертва не відразу здогадалась, що вона просто вигрібна яма для негативу. Тому, зазвичай тиран на експорт ретельно себе контролює, щоб не надавити сильно, але трапляються і більш примітивні екземпляри, що відразу розпускають руки. 
 
Подібно кіношним упирям, тиран на експорт, приваблює до себе людей аурою краси і величі. Він розумний і гарний, вміє обходитись з прекрасною статтю. Ловелас, тонко розуміє жіночу психологію, визначає слабкі місця і потаємні бажання. З своїх жертв п'є кров дозованими порціями, попередньо напустивши в мозок нещасних солодкого п'янкого дурману.

Від таких тиранів жертви рано чи пізно зриваються, бо кров рано чи пізно закінчується. Тому, вони намагаються паралельно тримати біля себе кількох жінок. Це їм вигідно і в плані організації процесу. Показати одну іншій, добитися реакції, ревнощів, сліз... Вони впиваються жіночим  розпачем і болем як коштовним вином. Саме негативні емоції і є їхньою основною метою. Так вони розміщують і проживають свій власний біль, бо інакше просто не можуть і не вміють. 

Коли в них є об'єкт в роботі, вони випромінюють мир, радість життя і неземне блаженство. Легко пурхають, наче міфічні ельфи по казковим квітам. Як тільки жіночка тікає, тиран мовби спадає з лиця. Його власний негатив закупорюється і їсть його зсередини. Втім ці чоловіки часто безжально покидають свою жертву, коли вона перестає насищати їх потрібними емоціями, бо, як ми говорили раніше, кров рано чи пізно в організмі закінчується. Одурманена жінка ще якийсь час перебуває під дією трунку і страждає, але потім приходить в себе і усвідомлює, що вирвалася з цупких згубних тенет. 

Тотальний тиран

 

Тут за прикладами далеко ходити не треба. Таким був Сталін - людина з безмежною владою, що мордувала і мучила всіх навколо: і чужих, і своїх. Дружина, діти страждали так само, як і оточуючі. Кажуть, він навіть плакав по смерті дружини, але чи не крокодилячі сльози то були?
 
Тотальні тирани не звертають увагу на такі тонкощі, де вони є і як їх сприймає суспільство. Громадська думка їх цікавить не настільки, щоб корегувати щось в своїй поведінці. В крайньому разі вони змінять середовище на більш терпиме до проявів тиранії. 

До такого типу відносяться алкоголіки і забіяки. Кожен день з ними може бути останнім, так як свою злість вони часто не контролюють. Саме таких бідолашні дружини прибивають сковорідками, рятуючи своє життя, а потім потрапляють до буцегарні.