Невроз

Невроз - тимчасовий функціональний розлад роботи нервової системи, що виникає через перевантаження основних нервових процесів: гальмування і збудження. Причиною неврозу може бути стрес, дистрес (стрес який діє на протязі довгого часу), психічні травми.

При неврозі спостерігаються астенічні, істеричні, нав'язливі розлади і тимчасове пониження розумових здібностей і працездатності. 

Термін "невроз" не вживається у міжнародній кваліфікації хвороб. Там при визначенні хвороби зазвичай використовується наступне формулювання: функціональні порушення ... (орган чи функція) не зумовлені органічними причинами. Наприклад: розлад сну неорганічної природи.

Факт: Багато людей, хворих на невроз, ніколи не звертаються за допомогою. Вони звикають, адаптуються, а в деяких випадках навіть не помічають хворобливої природи свого стану, пояснюючи його, наприклад, вадами характеру. 

Компенсаторними механізмами можуть виступати алкоголь, куріння, надмірне захоплення соцмережами, харчові розлади. Вони тимчасово полегшують симптоми, допомагають їх пережити в короткочасовій перспективі, але з часом лише посилюють хворобу. 

Якщо невроз не лікувати, він буде "розмножуватись". Наприклад, до наявного тривожного розладу може додатися залежність від соціальних мереж, інтернетзалежність, харчовий розлад, а потім ще й депресія від погіршення зовнішності. 

Лікування неврозу передбачає комплексну роботу лікаря і психолога. Лікар призначає медикаментозну терапію, а психолог працює з причиною. При цьому в різних видах неврозу співвідношення медикаментозної терапії і психотерапії різниться. Наприклад, невроз нав'язливих станів лікується переважно ліками, а при неврастенії більш важлива робота психолога, так як лише психолог працює із сприйняттям психотравмуючої ситуації.

При неврозах можуть використовуватись наступні групи ліків:

•  антидепресанти;
• транквілізатори;
• ноотропні препарати;
• адаптогени;
• психостимулятори.